Вело Тернопільщина

Наближалася Трійця і як ви думаєте, чим ми вирішили зайняти на цих довгих вихідних? Правильно! Рванути в далекі далі (відносно далекі), поближче до гір та полонин. Я вже колись розповідала як ми каталися по Тернопільщині в організованому тур клубом велотурі, але місць небачених там залишилось ще ого-го, тому ми спланували ще одну дослідницьку операцію, але вже самостійно.

В пошуках ДОТів: Пуща-Водиця

Останнім часом у нас (ну добре, не у нас, а у мого чоловіка) з’явилася фішка до кожної велопокатушки (навіть самої малесенької) приурочувати відкриття нової місцини або пам’ятки. Ось так і вийшло з Пущею: мені було б достатньо просто бездумно покататися по лісу, а йому потрібна була конкретно окреслена ціль. Отже він заглибився в себе на певний  час і видав детальну карту для одноденної поїздки в напрямку Пущі з цілеспрямованим пошуком ДОТів. Щоб я не дуже знудилась від військової тематики, також був запланований заїзд в Межигір’я.
Отже маршрут прокладений, схвалений і навіть знайшлися бажаючі до нас приєднатися.

Чернігівщина: Батурин - Новгород-Сіверський - Холми - Мена - Чернігів

В своєму пості про велотур по Чернігівщині, я вже писала, що цей регіон буває доволі різним і що тема справжніх лісів для мене так і не була розкрита.
Отже ми склали новий маршрут, вибрали дати, підбили батьків і рушили в дорогу.
Дякую татку, який погодився бути шофером і виконувати всі наші дислокаційні забаганки. Тобто цей тур був ні велосипедний, ні піший, ні байдарочний, а такий собі звичайний, цивілізований - на автомобілі.
Стартували ми 9 травня зранку,  поки основна маса народу ще тільки маринувала шашлик.

Байдарочний похід по Тетереву

Без відкриття чогось нового життя стає доволі одноманітним і буденним, тому, коли нам запропонували приєднатися до байдарочного походу, то ми  одразу ж сказали: “ТАААК!!!”.
Ми декілька разів їздили на рафтінг, тому трошечки уявляли, що собою являє байдарка і як більш-менш правильно тримати весло. Але одразу скажу, що рафтінг і байдарочний похід - це зовсім різні речі. Не по формі, а по суті. Рафтінг - це постійний адреналін, сплеск емоцій, а байдарочний сплав - це справжній похід, частіше всього по спокійній річці з періодичними вкрапленнями порогів, які змушують тримати себе в тонусі.
Бувалі кажуть, що реальний кайф від байдарки починаєш отримувати з третього дня походу і в цьому є велика доля правди. На то вони і бувалі! ))

Закриття лижного сезону 2015 - Драгобрат

Я вже думала, що нам не судилося закрити цей лижний сезон, хоча, в принципі, я не дуже і засмучувалася такій перспективі, бо втомилася вже від зими і душа і тіло жадали сонечка і зеленої травички. Але в Драгобраті випало 3 метра снігу і невиразне благання в очах чоловіка змусило мене дістати лижний костюм (замість омріяної вітровочки) і моніторити укрзалізницю на наявність квитків. Як зажди перед святковими днями це треба робити 24 години 7 днів на тиждень, щоб виловити хоч якісь варіанти в західному напрямку. І хоч ми збиралися їхати в Драгобрат на Великдень, нам вдалося вихопити нижні місця туди і назад. Але реально - це квест ще той: тільки дають у продаж новий вагон, вільні місця зникають щосекунди.

Стамбул - істинне місто контрастів

Таким ми вперше побачили Стамбул

Нам випала чудова нагода провести березневі вихідні у Стамбулі. Ну як випала… Просто я побачила дешеві квиточки на літак зі Львова, за 5 хвилин було прийнято рішення їх брати, а вже через 10 хвилин прийшло підтвердження на пошту про їх купівлю. Отже, ще в жовтні місяці нами було передбачено в березні відвідати азіатсько-європейське місто. Тим паче в Туреччину ще й віза не потрібна. Деяких моїх знайомих бентежить навіть думка брати кудись квитки за півроку, бо типу багато чого може статися, але мене навпаки тішить впевненість, що щоб не трапилось, я все-одно поїду відпочивати. А цього разу мене ще радувало усвідомлення того, що квитки були взяти по курсу долара 13.

Продовження лижного сезону 2015 - Ясна, Словаччина

 

Хоча б мінімум раз в рік ми намагаємося відкрити для себе новий гірськолижний курорт. Цієї зими на основну каталку ми поїхали до наших сусідів словаків, в чудову Ясну. Звісно, що і в Україні ми побували далеко не на всіх горках, але ними ми намагаємося відкривати або закривати сезон. 

Отже, Ясна - це курорт в Низьких Татрах, який вважається одним з найкращих у Східній Європі. В Словаччині є Високі і Низькі Татри, і мені здавалося, що цікаві схили треба шукати, виходячи з назви, у Високих Татрах. Але ж ні, як це не парадоксально, для гарного лижного відпочинку треба їхати у Низькі. 

Сам курорт розташований в Деманівській долині на горі Хопок. Природа дуже схожа на наші Карпати - схили покрити густим сосновим лісом. Разом з собою ми привезли півметровий сніг і ці пейзажі виглядали по-особливому казково.