В своєму пості про велотур по Чернігівщині, я вже писала, що цей регіон буває доволі різним і що тема справжніх лісів для мене так і не була розкрита.
Отже ми склали новий маршрут, вибрали дати, підбили батьків і рушили в дорогу.
Дякую татку, який погодився бути шофером і виконувати всі наші дислокаційні забаганки. Тобто цей тур був ні велосипедний, ні піший, ні байдарочний, а такий собі звичайний, цивілізований - на автомобілі.
Стартували ми 9 травня зранку, поки основна маса народу ще тільки маринувала шашлик.
