В пошуках ДОТів: Пуща-Водиця

Останнім часом у нас (ну добре, не у нас, а у мого чоловіка) з’явилася фішка до кожної велопокатушки (навіть самої малесенької) приурочувати відкриття нової місцини або пам’ятки. Ось так і вийшло з Пущею: мені було б достатньо просто бездумно покататися по лісу, а йому потрібна була конкретно окреслена ціль. Отже він заглибився в себе на певний  час і видав детальну карту для одноденної поїздки в напрямку Пущі з цілеспрямованим пошуком ДОТів. Щоб я не дуже знудилась від військової тематики, також був запланований заїзд в Межигір’я.
Отже маршрут прокладений, схвалений і навіть знайшлися бажаючі до нас приєднатися.

Чернігівщина: Батурин - Новгород-Сіверський - Холми - Мена - Чернігів

В своєму пості про велотур по Чернігівщині, я вже писала, що цей регіон буває доволі різним і що тема справжніх лісів для мене так і не була розкрита.
Отже ми склали новий маршрут, вибрали дати, підбили батьків і рушили в дорогу.
Дякую татку, який погодився бути шофером і виконувати всі наші дислокаційні забаганки. Тобто цей тур був ні велосипедний, ні піший, ні байдарочний, а такий собі звичайний, цивілізований - на автомобілі.
Стартували ми 9 травня зранку,  поки основна маса народу ще тільки маринувала шашлик.

Байдарочний похід по Тетереву

Без відкриття чогось нового життя стає доволі одноманітним і буденним, тому, коли нам запропонували приєднатися до байдарочного походу, то ми  одразу ж сказали: “ТАААК!!!”.
Ми декілька разів їздили на рафтінг, тому трошечки уявляли, що собою являє байдарка і як більш-менш правильно тримати весло. Але одразу скажу, що рафтінг і байдарочний похід - це зовсім різні речі. Не по формі, а по суті. Рафтінг - це постійний адреналін, сплеск емоцій, а байдарочний сплав - це справжній похід, частіше всього по спокійній річці з періодичними вкрапленнями порогів, які змушують тримати себе в тонусі.
Бувалі кажуть, що реальний кайф від байдарки починаєш отримувати з третього дня походу і в цьому є велика доля правди. На то вони і бувалі! ))