Велотур вздовж Дністра

Острів Інь-Ян

Зазвичай всі велотури/велопрогулянки ми влаштовували самостійно, але все ж таки вирішили вперше скористатися послугами тур клубу, щоб подивитися як це роблять за гроші і може чомусь навчитися в організації.

Вибрали тур клуб, з яким були вже знайомі по сплавам по Черемошу. Ми з ним сплавлялися двічі, а так як всі попередні рази залишили після себе тільки захват, то вибір був однозначним.

 

Маршрут

Велотур був розрахований на 3 дня і пролягав вздовж Дністра.

Бучач – Русилівські водоспади – Язлівець – Литячі (острів Інь-Ян, печера відлюдника) – Джуринський водоспад – водоспад Дівочі Сльози – Устечко – Касперівці – Заліщики.

Маршрут був скорочений від заявленого на сайті на 30 км і за даними вело комп’ютера склав 125 км.

Рельєф був дуже «рельєфний» . :-) Не слід вірити менеджерам, які кажуть, що буде рівнинно, бо Тернопільщина по визначенню не може бути такою. Рівень цього маршруту більше розрахований на людей з велодосвідом, але, в принципі, і новачки можуть його здолати, просто місцями буде складно. Більшість дороги була ґрунтовою, але якщо ми і їхали по асфальту, то машини не докучали, що було великим плюсом.

Пейзажі оточували дуже красиві – ущелини, водоспади, долини, ліси.

Оцінка: 5+

 

Спорядження

Колись в Естонії у нас був сумний досвід з орендою велосипедів. З двох днів вдалося відкататися тільки один, бо тіло відмовлялося терпіти чужорідне сідло, незвичну посадку, та застосовувати додаткові зусилля для переключення передач або крутіння педалей. Тому, як би було некомфортно перевозити велосипеди у громадському транспорті, своїх залізних коней ми тепер завжди беремо з собою.

Але, мабуть, це залізне правило закріплюється лише на власному досвіді, тому декому з групи довелося скористатися орендованим спорядження. І це було справжнє зло! Ціпок постійно спадав, рама не підібрана під зріст, гальма не завжди спрацьовували. Ці проблеми почали вилазити вже через 10 хвилин від початку маршруту і, нажаль, не всі змогли насолодитися туром по повній.

Досі дивуюся, як організатори змогли дати хлопцю зі зростом майже 2 метри 17-ти дюймову раму. При тому що такі параметри, як зріст та вага, були надані кожним учасником туру заздалегідь.

Оцінка: 2

 

Джуринський водоспад

 

Інструктор

З нашим інструктором ми зустрічалися ще під час рафтінгу, тому мали чітку картинку, хто саме буде з нами їхати. Сподобалося, що напередодні він зробив велорозвідку і вів нас по продуманим ґрунтовим дорогам, а не по банальним асфальтованим магістралям. Якщо треба було, то він міг і підкрутити гайки, і змастити ціпок, і випитати щось у місцевих. В спілкуванні він дуже приємний і ненапряжний чувак.

Оцінка: 5

 

Харчування

Той факт, що, незважаючи на інтенсивне фізичне навантаження, я повернулася на півтора кілограма важчою, скаже про харчування сам за себе. Їжею нас забезпечували організатори і ми повноцінно снідали/вечеряли в кафе або на місці проживання, а в обід перекушували бутербродами, сухофруктами та солодощами. Фляги водою наповнювали або з криниць, або з джерел.

Оцінка: 5

 

Проживання

Однією з привабливих особливостей туру була можливість їхати з мінімальною кількістю речей, бо харчування і проживання були не автономними і дикими, а цивільними.

 

Першу ніч ми ночували в жіночому монастирі в Язлівці. Спочатку було якось трохи ніяково від самою думки, що будемо ночувати в монастирі, бо подібного досвіду ніколи не було і розум все ж таки трохи зашорений стереотипами. Але це виявилося наймилішим та дуже атмосферним місцем. Монастир розташований прямо біля розвалин замку та має велику паркову ділянку. Сестри були дуже люб’язними та ненав’язливими. Кожна кімната була розрахована на трьох людей, але можна було ночувати і парами. Кімната оснащена всім необхідним: ліжком, стільцем, тумбочкою та умивальником. Також  на ліжку лежали подушки різних розмірів та ковдри різною товщини – комфортний сон забезпечений. Я зазвичай погано сплю на новому місці, ворочаюсь, прокидаюсь серед ночі, але цього разу спала як немовля. Також на поверсі можна було скористатися двома душовими кімнатами та однією ванною кімнатою. Я буду рекомендувати це місце для ночівлі кожному, хто опиниться в тих краях.

 

Другу ніч ми ночували в приватній садибі в Устечку. Ось тут я не буду дуже категоричною в своїх рекомендаціях на відміну від монастиря. Я не досліджувала пропозиції по розміщенню в цьому селі, але якби були інші варіанти, то не факт, що я зупинилася б саме на цьому.  Садиба була двоповерховою: на першому поверсі – їдальня, душова кімната, туалет та баня, на другому – 2 спальні. В кожній речі відчувався недогляд та байдужість. Ось, наприклад, в спальні окрім ліжка взагалі більше нічого не було. Ми цілий день їхали під дощем, а нам навіть не було де розвісити речі. Матрац був застелений плівкою, а це, я вам скажу, не дуже приємне відчуття по ній ковзати. Двері в туалеті не закривалися, а в душовій кімнаті дверей взагалі не було. Чашка і чай були, а чайник – відсутній. Вечерю принесли, а брудний посуд забрали вже зранку, коли приносили сніданок. Ніби то і нічого катастрофічного в цьому немає, але мені хочеться отримати хоча б мінімальний комфорт, особливо якщо ти за нього платиш гроші.

Оцінка: 4

 

Береги Дністра в Заліщиках

 

Організація

Ну так як однією з цілей поїздки було оцінити організацію комерційного туру, то для себе я зазначила наступні плюси і мінуси.

 

Плюси:

•  Вдало продуманий маршрут.
•  Підготовлений інструктор.
•  Забезпечення ситним харчуванням.
•  Забезпечення цивілізованою ночівлею.

 

Мінуси:

• Застаріла інформація на сайті по маршруту.
• Відсутня інформація про необхідне екіпірування. Зіткнулися з ситуацією, що двічі переходили річку в брід, але, нажаль, запасного взуття не взяли.
• Неузгодженість стартової точки туру з розкладом потягів. Тур мав стартувати з Чорткова, але як виявилося, туди не ходив жоден потяг. Отже найближчою точкою збору був тільки Тернопіль і учасникам туру довелося додатково вже сплачувати за трансфер. За пару днів до туру пустили шикарний потяг Київ-Рахів (457Ш), який прямує через Чортків, на який ми взяли квитки, але через те, що організатори змінили стартову точку заїзду на Бучач, нам все одно довелося платити за трансфер.
• Спорядження. Всі орендовані велосипеди були просто ЗЛО!
• Виявилося, що менеджери тур клубу не підтвердили наше прибуття власникам садиби в Устечку, тому вечерю нам готували нашвидкоруч і розселяли де прийдеться, бо частина запланованих на нами кімнат вже була зайнята. Менеджери кажуть, що мав власників попередити інструктор, інструктор перший раз про це чує… Мені, в принципі, байдуже, хто правий, а хто винен, але такі моменти треба контролювати.

Оцінка: 4-

 

Загальні підсумки

Відстань - 125 км

Тривалість - 3 дні

Вартість - 2330 грн. на двох, включаючи вартість туру, квитки на потяг, транфер та ніштяки в потяг

Загальна оцінка - 4

Рекомендовано: ТАК

 

Фінальний акорд