неділя, 20 вересня 2015 р.

15 речей про Францію, які необхідно знати, перш ніж пакувати валізи

 
А все почалося з банального бажання побачити Прованс. Вибрати собі будиночок для старості, приглянути виноградник, потоваришувати з майбутніми сусідами… А завершилось нон-стоп поїздкою довжиною в 14 днів, за які ми проїхали на машині 2 848 км, пройшли пішки 264.5 км, відвідали 7 регіонів, 26 міст, 100500 сіл, 13 замків, продегустували 12 пляшок вина, 2 сидри, 1 шампанське, з’їли біля 3 кг різноманітних сирів, «аж страшно озвучити скільки» неперевершеної випічки і не набрали жодного зайвого кілограма! І чи був тут Прованс? Ми до нього обов'язково доїдемо! В наступний раз! Слава Богу, старість ще не дуже близько.
Слон Етрета
 Це була водночас довга і коротка поїздка. Коротка, бо відпочивати завжди добре і 2 тижні для Франції це катастрофічно мало. Довга, бо за емоційною насиченістю кожен день можна рахувати за тиждень.
Отже, що обов'язково треба знати про Францію?
  1. Франція не любить поспіху. Якщо ви обмежені по часу, то не намагайтесь охопити неохоплюєме. Краще поверніться в цю країну ще раз (або навіть і не раз), але робіть все по-правильному: помірним кроком з широко відкритими очима. Вона тільки виглядає маленькою, але такої концентрації краси та цікавин на квадратному метрі я ще не зустрічала. Серце кров'ю обливалося, коли доводилося щось відкидати при прокладанні маршруту. Але щоб по справжньому насолодитися Францією, треба бути безжалісним.
  2. Якщо ви були тільки в Парижі, то це зовсім не означає, що ви бачили Францію.  Кожен регіон – це неповторна країна в країні! А Париж, як і будь-який мегаполіс, втратив той неповторний колорит та автентичність. Я ні в якому разі не кажу, що Париж чимось поганий. Ні, він фантастичний! Просто Франція тільки з нього починається, і ні в якому разі тільки ним не обмежується.
    Тріумфальна арка
  3. Для мене кожен регіон характеризується своїм кольором: Нормандія - це блакитні ставні, Бретань - сіре каміння, Долина Луари - білі будинки серед зелені хвойних лісів та березових гаїв, Бургундія - жовтий виноград, Ельзас - райдуга (хоч це і не один колір)))
    Егісайм
    Мон-Сен-Мішель
  4. Більшість французів знають або хоча б намагаються говорити англійської мовою. Я не знаю звідки взявся цей стереотип, що французи принципово уникають  цю мову та вернуть ніс  від кожного, хто нею заговорить. У нас все було навпаки. Люди самі зверталися англійською і згадували весь шкільний курс, якщо бачили що нам потрібна допомога.
  5. Загадка всієї поїздки. Куди зникають ввечері всі французи? На вулицях пусто, у вікнах темно… Люди, ау, де ви???
  6. Французькі пенсіонери рулять. Мені ще в жодній країні не попадалося стільки групок сивоволосих велосипедистів, які колесять від замку до замку, а не просиджують штани перед телевізорами. Це надихає!
  7. Картку мобільного зв'язку треба купляти тільки в авторизованих магазинах. Ми на свою голову купили в газетному кіоску в аеропорту і, витративши багато часу та зусиль на активації, ідентифікації тощо, за 2 тижні так і не змогли скористатися ні інтернетом, ні іншими благами мобільної цивілізації.
    Палац Шенонсо
  8. Подорожуйте машиною. І не обирайте на навігаторі найшвидшу дорогу, бо поведе по автобанах, а воно вам ну зовсім не потрібно. Сільські дороги теж рівні, але ці пейзажі варті пару зайвих годин чи десятків кілометрів. Але якщо ви раптом потрапили на платну дорогу, то вірогідність швиденько з неї з’їхати наближується до нуля. Розвернутися в іншу сторону і то пощастить хіба що кілометрів через 50.
  9. Французів не назвеш обережними водіями. Якщо немає місця на парковці, то вони розштовхають інші машини і все одно десь втуляться. І якщо раптом когось стукнуть, то легко втечуть з місця події, навіть не вибачившись.Через це всі вони пом’яті, подряпані, як дворові пси.
    Дінан згори
  10. Не так і легко розкрити тему французької кухні. Які ми складали списки того, що треба обов’язково скуштувати! А толку?! Поїсти щось суттєве можна або в обід (з 12.00 до 14.00), або вже після 19.00-19.30. В інші години кухня закрита і вам нема чого ловити.В обідній час ми зазвичай були в якомусь музеї, а такої пізньої години вже просто не було сил чекати, тому доводилося в шлунок кидати якийсь шедевр з  pâtisserie та рухатися далі. Виключенням є тільки Париж, де годують цілодобово. І як не дивно, то ціни на французьку кухні в Парижі нижчі, ніж на периферії. Так що французьких страв ми майже не коштували, але перепробували всі можливі і неможливі види випічки: і круасани (зазвичай просто з маслом), і “равлики” з родзинками, і pain au chocolat (якщо дослівно, то шоколадний хліб), і гужери (сирні пусті шарики), і флан (запечений заварний крем), і багет з шоколадом, і кіш лорен, і цибулячий тарт і багато-багато іншого.
    Майбутні гастрономічні шедеври
  11. Ознакою справжнього француза є не берет, а багет. )))  Він прям як елемент гардеробу. Навіть рано-раненько, в кемпінгу віддаленому від міста, справжній француз буде обов’язково мати цей атрибут в руці.
    Палац Шамбор
  12. Якщо ви любите пити каву тазками, то з цим у вас будуть проблеми. Ну не знають французи  про великі об’єми.  Більш-менш зарадити в цьому може Мак Дональдз. Але з цим теж є свій анекдот. Цілодобовий Мак До? Не смішіть мої шкарпетки! Дуже пощастить, якщо перший відкриється десь о 10-ій.
  13. У Франції по визначенню не буває поганого вина. Ну і не пити у Франції вино - це просто гріх. Особливо коли на додачу йде духмяний сииииир.
    Врожай вже зібрано...
    Скромна бочка шампанського бочка Mercier
  14. Кемпінги. Я зрозуміла, як можна жити в комфорті ледь не безкоштовно (а іноді і безкоштовно). Вони є майже у кожній туристичній точці, в зручному місці, з гарячою водою, електрикою і всіма необхідними зручностями. Поставив собі намет (або дім на колесах) на ділянці огородженій кущиками і солодко спиш під звуки природи.
    Наш дім
  15. Французу справжні віртуози торгівлі. Особливо гастрономічної. Нам пощастило потрапити на суботній ярмарок і це було щось з чимось. так смачно продавати їжу ще треба вміти! Ароматні хліби, сири, ковбаси… Веселі продавці ледь не бутерброди для кращої дегустації складають. В якийсь момент мені навіть здалося, що якби дати трохи більше часу, то і нашу вегетаріанку спокусять на шматочок ковбаски в провансальських травах.
    Поціновувачі Моне впізнають це місце

  16. Ну і перш ніж я почну писати багато літер про кожен французький регіон, наведу декілька узагальнювальних даних.
    Відпливи... Припливи...

    Маршрут:
    Іль-де-Франс (Париж) - Верхня Нормандія (Живерні - Руан - Дьєп - Ото-сюр-Мер - Фекам - Етрета) - Нижня Нормандія (Онфлер - Довіль - Кан - Мон-Сен-Мішель) - Бретань (Канкаль - Сен-Мало - Кап Фреель - Дінан - Фужер - Вітре) - Долина Луари (Юссе - Вілландрі - Амбуаз - Шенонсо - Блуа - Шеверні - Шамбор - Орлеан) - Бургундія (Шаблі - Бон - Діжон) - Ельзас (Кольмар - Егісайм) - Шампань-Арденни (Реймс - Еперне) - Іль-де-Франс (Париж)


    Дати подорожі:
    5-20 вересня 2015 року
    Фінанси:
    Авіапереліт (прямий рейс МАУ Київ-Париж-Київ) - 175 Євро/людина
    Громадський транспорт (з+до аеропорту) - 20 Євро/людина
    Страхування - 13 Євро/людина
    Оренда машини - 518 Євро/машина
    Паливо - 207 Євро/машина
    Платні дороги - 61 Євро/машина
    Паркування - 41 Євро/машина
    Житло (мікс кемпінгів, хостелів та b&b) - 181 Євро/людина
    Відвідування музеїв - 153 Євро/людина
    Харчування - 176 Євро/людина
    Отже, враховуючи ще певні витрати на сувеніри та різну незрозумілу фігню, за 2 тижні подорожі по Франції на 2 особи було витрачено на все про все 2150 Євро.

Немає коментарів :

Дописати коментар